З давніх-давен квіти використовували як вираження своїх почуттів і демонстрації свого ставлення до іншої людини. У різних народів одні й самі квіти мали різне значення. Значення квітів могло також змінюватися через історичні події. Наприклад, лілія завжди вважалася символом чистоти, але церква надала цій квітці значення горя, використовуючи його в церемонії спалення єретиків. Жовті квіти завжди вважалися символом розлуки та зради. Рожеві квіти висловлювали любовне зізнання. Пристрасть означали яскраво-червоні квіти. Очікування – блакитні квіти. Ніжність та чистоту – білі квіти. Покірність – фіолетові квіти. Кокетство – помаранчеві квіти. Дружбу – фіолетові квіти. У давнину навіть існувала певна мова квітів, що дозволяє передавати різні послання. Зараз також існують деякі фрази, які можна передавати за допомогою кольорів. Герань – "Мені треба з тобою поговорити". Гіацинт – за кількістю бутонів у букеті можна визначити день зустрічі. Конвалія - "Я вже давно в таємниці тебе люблю". Маргаритки - "Я бажаю тобі всього найкращого". Польова гвоздика - "Ти найпрекрасніша". Черемха - "Ти мене втішив". Шипшина - "Тобі можна вірити?". Лимонний лист - "Прощавай". Якщо букет перев'язати ниткою перлів, це означатиме захоплення красою тієї, кому дарується цей букет. У китайців квіти мали дещо інше значення: наприклад, кохання означало не троянда, а півонія.
- Фіалка - скромність та невинність.
- Лілія - непорочність та чистота.
- Конюшина - очікування.
- Айстра - сум.
- Крокус – щастя.
- Анютині вічка - вірність і кохання.
- Півонія - довголіття.
- Ромашка - мир та любов.
- Гвоздика – вірність.
- Троянда – кохання.
- Конвалія - щастя і любов.
- Незабудка – нагадування про себе.
- Маргаритки - згода.
- Хризантема – смуток.
